Вертикальна інтеграція та її характеристики

Вертикальна інтеграція та її характеристики


Вертикальна інтеграція - це включення в структуру компанії тих фірм, які пов 'язані з нею за допомогою одного технологічного ланцюга. Також цим терміном позначають злиття виробництв, об 'єднаних технологічним ланцюжком, в результаті чого одна компанія отримує над ними контроль. Визначень цього поняття існує кілька, і всі вони відрізняються ступенем контролю однієї фірми над іншою.


Стратегія вертикальної інтеграції може мати такі підвиди:

  1. Пряма інтеграція, суть якої полягає в об 'єднанні стадій виробництва і збуту з доданою вартістю (тобто початкові стадії поєднують з подальшими). Як приклад може послужити інтеграція складання автомобілів і дистрибуції їх.
  2. Зворотна інтеграція, при якій додана вартість поєднується з попередніми етапами технологічного процесу (наприклад, компанія, що займається збіркою автомобілів, інтегрується з тією, яка постачає їй комплектуючі).

Вертикальна інтеграція має певні позитивні риси проведення, серед яких називають такі:

  1. Мета компаній полягає у зміцненні конкурентної позиції.
  2. Якщо інтеграція проводиться на рівні постачальників, це розширює її можливості, а також удосконалює навички і надає досвід, який їй знадобиться для досягнення більш вигідного конкурентного становища.
  3. Якщо вертикальна інтеграція проводиться в кілька ланок ланцюга, вона допомагає компанії отримати нові компетентності, а також підвищити цінність пропонованої продукції у споживача.
  4. Подібна процедура дозволяє фірмі підняти обсяги продажів і контролювати рівень сервісного обслуговування.

Однак поряд з безсумнівними достоїнствами ця процедура має також і деякі недоліки:

  1. Зростання підприємницького ризику та збільшення капіталовкладень.
  2. Вертикальна інтеграція змушує компанію орієнтуватися тільки на власні сили.
  3. Фірма стає менш сприйнятливою до змін, що відбуваються в споживчому попиті.
  4. Для проведення інтеграції необхідна наявність різних навичок і вмінь.
  5. Виробнича гнучкість компанії дещо знижується.

Таким чином, така інтеграція є вигідною, коли зростає ринок збуту. Коли ж процес зворотний, швидкість виробництва не має сенсу збільшувати, адже склади і так повні товару.

Існує таке поняття, як горизонтальна інтеграція, яка полягає у взятті під контроль або повному поглинанні компанії, яка стоїть на тому ж виробничому щаблі, що і поглинаюча фірма. Серед її позитивних сторін можна виділити зниження витрат, що досягається шляхом дублюються процесів, зменшення конкуренції та обмін досвідом.

Однак є і негативні сторони цієї процедури: процеси інтеграції дуже тривалі, колектив незадоволений, рівень диверсифікації знижений.

Якщо перспектива середньострокова, такий вид інтеграції дозволяє істотно заощадити. Якщо ж терміни короткі, ця процедура може викликати спад виробництва.

Зауважимо, що вертикальна та горизонтальна інтеграція мають певні особливості впровадження, які слід враховувати для досягнення успішного результату. Так, для збільшення ринку, який знаходиться на підйомі, доцільніше використовувати перший тип. Якщо ж продажі падають, горизонтальна інтеграція допоможе скоротити витрати в середньостроковій перспективі.

Останнім часом все частіше використовується другий тип процедури, тому що ринок пішов на спад. Саме горизонтальна інтеграція виходить зараз на перший план, хоча ще кілька років тому всі говорили про побудову вертикальних структур.