Теорія локальних цивілізацій: пояснення виникнення різних культур

Теорія локальних цивілізацій: пояснення виникнення різних культур


Багато провідних філософів та істориків шукали пояснення самобутнього розвитку окремих регіонів, країн, культур, а також усього людства в цілому. Цим питанням цікавилися такі вчені, як О. Шпенглер, В Щубарт, Н. Данилевкий, Ф. Нортроп та інші. До найбільш представницьких і цікавих теорій цивілізаційних культур належать роботи А. Тойнбі. Його теорія локальних цивілізацій багатьма визнається шедевром макросоціології.


Своє дослідження він ґрунтує на твердженні, що реальним об 'єктом дослідження повинні бути соціуми, які мають набагато більшу протяжність у просторі і термін життя, ніж звичайні національні держави. Таке суспільство - локальна цивілізація.

Розвинених цивілізаційних культур налічується понад 20. До них належать: західна православна російська, православна візантійська, антична, індійська, арабська, шумерська, китайська, єгипетська, андська, мексиканська, хеттська та інші цивілізації. Тойнбі також робить акцент на п 'яти "мертвонароджених", а також чотирьох цивілізаціях, які зупинилися в розвитку - момадична, ескімосська, спартанська і оттоманська. Цікаво, чому одні культури динамічно розвиваються, а інші зупиняються в розвитку на ранніх стадіях свого існування.

Походження цивілізацій неможливо пояснити впливом окремо таких факторів, як географічне середовище, расовий критерій, агресивність або сприятливість умов і наявність у соціумі творчої меншини. Теорія локальних цивілізацій стверджує, що лише групи, де є багато з цих факторів у сукупності, еволюціонують у цивілізаційні культури. Спільноти, де цих умов немає, перебувають на доцивілізаційному рівні. Наприклад, помірне за сприятливістю середовище завжди буде кидати соціуму виклик, створюючи проблеми, які необхідно осмислювати і вирішувати з застосуванням творчих здібностей. Таке суспільство живе за принципом виклик-відповідь і завжди перебуває в русі, тому що не знає спокою. Тому воно з часом створить свою цивілізаційну культуру.

Теорія локальних цивілізацій свідчить, що історія людства сприймається як спільність історій локальних цивілізаційних культур, які проходять наступний шлях: зародження - світанок - занепад - зникнення. Кожна з них унікальна. Ознаки цивілізації - це творче ядро, навколо якого формуються самобутні форми духовного життя, а також економічна, громадська та політична організація. 

Одна локальна цивілізаційна культура може породжувати інші. Наприклад, стародавня Греція зумовила появу західної, православної російської і сучасної православної грецької культур. Якщо цивілізація втрачає своє культурне і творче ядро, то це призводить до її загибелі. Культура є життєздатною до тих пір, поки може адекватно відповідати на зовнішні виклики, які загрожують її існуванню.

Теорія локальних цивілізацій Тойнбі закликає відмовитися від "західноцентристських" поглядів і перестати вважати культури, які незрозумілі для західного суспільства і не вписуються в його світосприйняття, "відсталими" або "варварськими".