Що таке економічні відносини?

Що таке економічні відносини?


Економічні відносини - це певні зв 'язки, в які люди змушені вступати в процесі суспільного відтворення, незалежно від свідомості і волі. Даний процес можна умовно підрозділити на чотири складових - виробництво, розподіл, обмін і споживання. Будь-яка система економічних відносин не може розглядатися у відриві від відтворення, яке характерне для кожної держави в звуженому, розширеному або простому варіанті. У першому випадку обсяги продукції, що виготовляється, неухильно знижуються, у другому - щорічно збільшуються, у третьому - залишаються незмінними.


У процесі діяльності громадяни країни та юридичні особи змушені вступати у виробничі, майнові та соціально-економічні відносини. Для кожної з цих категорій характерні свої особливості, однак, в даних системах задіяно суспільство в цілому, а не окремі індивідууми і підприємства.

Виробництво: Економічні відносини неможливо уявити без виробництва, оскільки саме ця складова призводить до формування додавальної вартості. Співробітники, які працюють на підприємстві, під час здійснення господарської діяльності змушені взаємодіяти між собою, оскільки їхня праця є колективною. Тому виробництво вважається основою економіки та існування суспільства, причому до даного показника зазвичай відносять не тільки процес випуску продукції, але і його подальший розподіл і споживання. Після виготовлення товару визначається його частка, яка належить кожному з учасників економічної діяльності.

Причому розподіл ресурсів і поділ праці здійснюється за різними різновидами господарської діяльності. Іншою стадією руху товарів стає їх обмін, причому замість продукції люди, які беруть участь в її виготовленні, отримують гроші, що є еквівалентом вартості виробленого товару. Заключним етапом руху створеного виробу є його споживання, без якого неможливо уявити задоволення людських потреб. У результаті товари зникають, і їх потрібно виробляти заново.

Майнові відносини: У будь-якій країні економічні відносини засновані на формах власності, характерних для певної держави. Даний показник відображає рівень виробничих сил, оскільки підприємства розрізняються за кількістю працюючих на них людей. У західних країнах, для яких характерна змішана економіка, спостерігається різноманіття форм власності. А до приватного майна може відноситися і великий завод, і належна певному громадянину ферма, а також аптека, лавка, магазин або кафе. Тому між окремими членами суспільства, колективами, групами і класами складаються соціально-економічні відносини. А вирішальна роль у них відводиться власнику засобів виробництва, без яких господарська діяльність працівників просто неможлива.

Організаційні питання: Економічні відносини охоплюють і організаційні питання, що виникають через те, що громадське виробництво, подальший розподіл виготовленої продукції та її обмін без певного розмежування обов 'язків кожного трудящого виконати неможливо. А спільна діяльність працівників базується на кооперуванні, спеціалізації та поділі праці, що характерно для будь-якої розвиненої держави. Оскільки на великих підприємствах виробничий процес стає досить складним, кожен з його співробітників займається виконанням будь-яких певних дій, а спільна праця призводить до єдиної мети - здійснення відтворювального процесу.