Коефіцієнт еластичності

Коефіцієнт еластичності


Постійний розгляд попиту та пропозиції дозволяє виявляти загальні напрямки зміни цих понять під впливом такого чинника, як ціна. Саме зазначені дослідження і дозволили сформулювати основний економічний закон - попиту і пропозиції. Для конкретизації впливу ціни або будь-яких інших факторів виникла необхідність у створенні універсального кількісного показника (коефіцієнт еластичності пропозиції), який би зіставляв зростання ціни зі скороченням обсягу попиту на товар. Цей термін давав би відповідь на питання - зазначене скорочення буде відбуватися швидко або повільно, сильно або слабо.


В економічній теорії коефіцієнт еластичності з 'явився запізно, але розвивався досить стрімко. Еластичність у загальному понятті прийшла в економіку з природничих наук, і вперше цей термін був застосований вченим 17-го століття Р. Бойлем при дослідженні газів і їх властивостей. В економічну літературу поняття "еластичність" введено в 19-му столітті А. Маршаллом з Великобританії з подальшим розвитком цієї теорії Дж. Хіксом (також з Великобританії) і П. Самуельсоном з США.

Сам по собі термін "еластичність" відповідає за частку реагування однієї змінної залежно від зміни іншої, але має певний взаємозв 'язок з першою величиною.

Застосовуючи цей показник до різних економічних процесів, можна відзначити, що існує багато методів ілюстрування здатності реагування однієї економічної змінної на певні зміни іншої. Однак найбільш доцільним можна вважати уніфікований вибір одиниць - використання методу вимірювання у відсотках.

У кількісному вираженні еластичність розраховується за допомогою коефіцієнта еластичності.

Таким чином, коефіцієнт еластичності є показником у числовому вираженні, який відображає відсоткову зміну однієї змінної в результаті зміни на один відсоток іншої. Межі зміни даного показника - від нуля до нескінченності.

З введенням еластичності в економічний аналіз з 'явилися додаткові можливості, а саме:

- коефіцієнт еластичності являє собою статистичний інструмент, який вже досить давно використовується в маркетинговій галузі досліджень;

- еластичність дозволяє, крім того, що виміряти той чи інший економічний процес, але ще й пояснити підсумковий результат.

У сучасній економіці немає жодної сфери діяльності, де не можна було б використовувати коефіцієнт еластичності. Наприклад, теорія економічних циклів, аналіз попиту і пропозиції, економічне очікування тощо.

Як загальне визначення еластичності приймається вираз, представлений поділом відносного приросту функції до відносного прирощення незалежної змінної.

Існує й інший різновид розглянутих показників - дугова еластичність, яка є орієнтовним ступенем реакції попиту або пропозиції на відповідні зміни доходу, ціни та інших факторів.

Дугова еластичність може бути визначена у вигляді середньої еластичності або ж еластичністю, що знаходиться в середині хорди, яка з 'єднує дві точки. Насправді, при розгляді беруться до уваги середні значення таких економічних показників, як ціна, попит, пропозиція.

Дугова еластичність розглядається за наявності відносно великих змін цін або доходів. Коефіцієнт дугової еластичності, згідно з твердженнями Д.Рубінфельда і Р.Піндайка, завжди знаходиться між двома показниками звичайної еластичності для високого і низького рівня цін.

Іншими словами - у разі незначних змін оцінюваних величин розраховується точкова або звичайна еластичність, а при великих - дугова еластичність.