Філософія Сократа

Філософія Сократа


Ця людина належить до числа найбільших філософів за всю історію людства. Філософія Сократа - це те, від чого відштовхувалися у своїх роздумах великі люди різних епох. Цікавим є той факт, що сам Сократ не залишив після себе письмових праць - його ідеї завжди передавалися учням усно. Учні ж надалі й записували ці думки. Є підстави вважати, що багато його висловлювань були загублені, а сенс інших ми отримали в спотвореному вигляді. Філософія Сократа дійшла до нас в першу чергу завдяки Арістотелю, Платону, а також Ксенофонту.


Особливе місце в міркуваннях філософа займає природа, цілісне життя людини, її душа, свідомість. На відміну від попередників, Сократ не витрачає часу на вивчення космосу і людини як частини світу. Саме Сократ заклав основи того, що розглядали Платон і Арістотель.

Зазначимо, що він одним з перших почав задаватися питаннями про стан особистості людини в суспільстві. Також велику увагу він приділяв етиці. Етична філософія Сократа містить звід норм і правил поведінки, за якими, як він вважав, повинна жити кожна людина. До нього філософи практично не задавалися подібними питаннями. Також Сократ багато уваги приділяв способам доказів або спростування істинності суджень.

Філософія Сократа ґрунтується на двох принципах. Перший полягає в необхідності пізнання самого себе, а другий - в тому, що тільки дурень може думати, що знає все.

Дані принципи в першу чергу він використовував для боротьби з софістами - Сократ і софісти ніколи не ладнали, погляди їх багато в чому розходилися. Філософ критикував їх за безплідність вчень, за те, що вони висловлювали претензії на знання істини. Також ці принципи використовувалися філософом для того, щоб змушувати людей шукати істину. Для того щоб зацікавити когось у своїй справі, він використовував іронію, яку здійснював за допомогою визнання свого власного невігластва.

Під пізнанням самого себе він розумів пошук знання і чесноти. Два цих поняття він дуже часто отожествував. Він запевняв, що головне невігластво людей проявляється саме в тому, що вони розглядають знання і чесноту окремо, вважають, що ні не впливають на поведінку людей. Інакше кажучи, він міркував про те, що часто люди діють, спираючись на знання, а не на почуття. У зв 'язку з усім цим можна зробити висновок, що етична філософія Сократа ґрунтується не на моральності, а саме на подоланні невігластва, на переході від нього до чесноти.

Філософія Сократа має й інші важливі розділи. До них можна віднести індуктивні міркування. Тут все ґрунтується на тому, що в процесі аналізу будь-якого числа окремих суджень або речей через поняття можна зробити загальне міркування. Індуктивні міркування призначені для визначення понять, здатних виражати сутність речей. Вважається, що саме він стояв біля витоків появи загальних понять.

Великий внесок Сократ зробив і в розвиток діалектики. Арістотель казав, що він не просто розвинув, а й створив її. Філософ стверджував, що для пізнання правди необхідно подолати всі наявні суперечності. Діалектика Сократа - це не що інше, як вчення про заперечення суперечностей, їх подолання і недопущення. Важливо додати те, що ідеї пізнання, а також сама діалектика дуже тісно переплітаються з теологією.

Як уже говорилося на початку, Сократ зробив величезний внесок у розвиток і становлення філософії. На ньому закінчився натурфільський період давньогрецької філософії, завдяки йому розвиток отримав абсолютно новий етап даної науки. Саме від його думок відштовхувалися у своїх працях Платон і Арістотель.