Економічне моделювання: визначення поняття, класифікація та види, опис методів

Економічне моделювання: визначення поняття, класифікація та види, опис методів


Економічне моделювання є вкрай важливою складовою багатьох процесів цієї наукової галузі, що дозволяє аналізувати, прогнозувати і впливати на ті чи інші процеси або явища, що протікають в ході економічного руху. У даній статті ця тема буде розглянута максимально докладно.

Визначення

Математичне моделювання соціально-економічних процесів являє собою повтор (інакше кажучи - відтворення) тих чи інших об 'єктів або явищ, безпосередньо пов' язаних з економікою, у зменшеному масштабі (тобто в контрольованих з боку того, хто займається побудовою цієї моделі, умовах, створених і підтримуваних штучно). Найчастіше подібний метод відтворення, аналізу та вирішення будь-яких виникаючих економічних завдань використовується саме за допомогою математичних прийомів, формул, залежностей тощо.

Даний аналіз може дати відповіді на такі питання, як "Що?", "Чому?", "Що буде, якщо?".. в кіннотації економічного міркування і дослідження проблемних питань і ситуація в цій сфері наукового пізнання. Стандартна схема причини і слідства (наприклад: "скоїш злочин - будеш покараний", "проспав будильник - запізнишся на роботу" тощо) є найбільш усередненим і представницьким прикладом твердження, яке може лежати в корені позитивного аналізу основи економічного моделювання.

  • Нормативний аналіз - це аналіз, який містить в собі в тому числі і певний рекомендаційний масив, представляючи аналітику оцінку корисності або, інакше кажучи, бажаності яких би то не було наслідків, що випливають з економічного процесу або явища.

Даний аналіз ставить своїм завданням відповісти на питання за типом: "Що необхідно зробити для того, щоб?.." Тут, само собою, не обійтися без вже згаданих рекомендацій, які можуть пояснити суть тієї чи іншої економічної дії в перспективі його потенційного звершення або наміру здійснити з боку того суб 'єкта економічних відносин, який скористався цим аналітичним методом.

Згідно з основами моделювання економічних процесів, позитивний і нормативних аналізи пов 'язані між собою найтіснішим і міцним чином, оскільки твердження, що випливають з нормативних викладок, надають найпряміший безпосередній вплив на предмет аналізу, що проводиться за допомогою позитивної методики, а також на вибір цього предмета. Вихідні підсумки позитивного ж аналізу здатні значною мірою полегшити аналітику бажане їм досягнення тих намічених цілей, які можуть бути вирішені в ході даного економічного дослідження. Це важлива особливість економічного методу математичного моделювання.

Наведемо приклад. Візьмемо одне конкретне твердження, яке звучить наступним чином: вчені з усього світу назвали необхідністю скорочення в економіці такого явища як інфляція. Це типовий приклад нормативного затвердження, особливо враховуючи те, що досягти мети, яку воно собою позначає, можна за допомогою різних засобів і методів, у число яких можуть бути вхожі:

  • Збільшення податкових ставок для скорочення гострого фінансового дефіциту в рамках бюджету якоїсь певної держави, в якій і розглядається дана ситуація.
  • Скорочення всіх зайвих або найменш необхідних для підтримки економіки в країні статей державних витрат на які б то не було матеріальні цінності.
  • Заморожування всіх наявних на даний момент цін, що вказують вартість основних економічних видів сировини або інших об 'єктів першорядної ринкової важливості.
  • Обмеження або інший вплив такого спрямування на курс долара або євро в його корелюючому ставленні до російського рубля.

І так далі. За вибір кращого варіанту з усіх представлених способів відповідальний якраз позитивний аналіз, тому як кожен з них в такому випадку буде в обов 'язковому порядку схильний до проходження через ланцюжок причин і слідств, що дозволить дізнатися, до чого може призвести кожна з цих позицій на практиці. "Якщо зробити збільшення податкових ставок, то"..., "Заморожування всіх цін на сировину призведе до того, що"... - ось, як це буде виглядати на практиці після "просіювання" певної проблеми через два сити різних, але працюючих в тандемі методів проведення аналізу. Моделювання економічних процесів - це вкрай багатогранна річ.

Таким чином економічна теорія ні в якому разі не позбавляє суб 'єкта економічних відносин будь-якого вибору і не обмежує його у свободі дій, що стосуються вчинення будь-яких дій економічного спрямування, а навпаки дає поштовх до того, щоб зробити даний вибір у ситуації більшої усвідомленості людини і принаймні усвідомлення нею повної відповідальності, яку він може понести в разі, якщо його дії або рішення виявляться неправильними, або ж навпаки поліпшать ситуацію на ринку або в певному його сегменті.

Рівні економічних процесів

Будь-яка економічна система (тобто сукупний перелік всіх процесів у галузі економіки, які здійснюються в якійсь окремо взятій конкретній державі або в усьому світі на основі сформованих певним чином відносин між учасниками економічної взаємодії, їх власності та механізму функціонування господарських апаратів і підрозділів) містить в собі два рівні економічних процесів.

  • Виробничо-технологічний рівень - він описує можливості кожної з систем економіки в плані здійснення виробничої діяльності.

При побудові моделі, заснованої на математичних даних і відноситься до цих самих можливостей виробництва певної системи, її (систему) прийнято ділити на кілька окремих один від одного, самостійних одиниць, що здійснюють виробництво; ці одиниці називають елементарними. Потім кожна з цих елементарних одиниць піддається аналізу і фахівець, що займається безпосередньо будівництвом даної моделі, описує їх можливості в плані виробництва і можливості по руху ресурсів і кінцевих матеріальних продуктів між собою (за допомогою торгових відносин). Перші можливості повинні бути представлені у вигляді різноманітних виробничих функцій, а другі - за допомогою так званих балансових математичних співвідношень.

  • Соціально-економічний рівень - він описує, за допомогою яких дій можливості з виробництва, що випливають з виробничо-технологічного рівня, приходять до своєї реалізації.

У даному випадку математичного моделювання соціально-економічних процесів повинні бути знайдені певні змінні значення, які безпосередньо визначають загальний розвиток економічного процесу в цілому або в окремо взятому випадку; виробничі можливості кожної з систем задають такі обмеження, в рамках яких можна знайти велику безліч рішень різноманітних економічних завдань. Змінні ці називаються управліннями або ж, інакше кажучи, керуючими (впливають на досліджувані фактори) впливами. Механізм, згідно з яким буде здійснюватися вибір між різними управліннями, повинен бути визначений якраз-таки на соціально-економічному рівні процесів, що протікають в економіці.

Підбиваючи підсумки статті, можна зазначити, що всі продукти діяльності з математичного моделювання економічних процесів так чи інакше можна умовно розділити на два великі класи. Ось як вони виглядають:

  1. До першого класу включаються ті моделі, побудова яких обумовлена досягненням мети щодо здійснення процесу пізнання систем, що належать до економіки (будь то реальні системи або ті, що цілком і повністю засновані на якій-небудь гіпотезі), їх властивостей та інших важливих факторів.
  2. До другого класу належать ті моделі, окремі технічні параметри яких можуть бути схильні до дослідницької оцінки, заснованої на даних, що виходять із справжніх, вже проведених економічних дослідів.

Представники моделей від обох цих класів можуть бути корисні в разі необхідності проведення будь-яких економічних прогнозів або тоді, коли економічна проблемна ситуація потребує того, щоб хтось знайшов її рішення.

Другий клас підрозділюється на три порядкові підкласи рівнем менше:

  1. Моделі організації (компанії) використовуються як фундамент для винесення будь-яких економічних рішень на рівні виробничих підприємств.
  2. Моделі народного господарства використовуються як фундамент для винесення будь-яких економічних рішень на рівні центрального органу, відповідального за планування господарського виробництва.
  3. Моделі економіки в децентралізованому стані притаманні методам економічного моделювання, що реалізують можливість прогнозу або управління економічних процесів і явищ.

Проблема методологічного спрямування, з якою найчастіше стикаються фахівці при спробі побудувати яку б то не було економічну модель - це проблема того, які саме математичні рівняння підходять в даному випадку для опису безпосередньо самої моделі. Варіанта всього два: це можуть бути диференційні рівняння, а можуть бути і так звані звичайно-різнісні рівняння.

Таким чином, економічне моделювання - це складний багатоступеневий процес, що вимагає ретельної підготовки з боку спеціальних фахівців, відповідальних за дані економічні методи вирішення або прогнозування поточних проблемних ситуацій в даній науковій галузі. У даній статті були розглянуті найголовніші ключові моменти, які необхідно уяснити для повного розуміння самого методологічного процесу соціально-економічного моделювання а також деяких інших моментів, що прояснюють дане питання. Сподіваємося, ви знайшли в цій роботі всі відповіді, які вас цікавили і тепер зможете на практиці втілювати рішення будь-яких економічних завдань або ж просто бути обізнаними в цій непростій темі. Вивчивши методи моделювання економічних процесів, ви можете приступати до освоєння більш серйозних і складних тем.