Батьки дуже болісно сприймають той факт, коли їхній дитині діагностують затримку психічного розвитку (ЗПР). Для діток з даним лікарським висновком характерні порушення, які виражаються у зниженні психічної витривалості, пізнавальній діяльності, емоційно - вольової сфери. У них недостатньо розвинена пам 'ять, можуть проявлятися порушення мови. Однак здатність до уявних процесів спостерігається, але може бути уповільнена.

 Якщо більш детально розглянути порушення, які спостерігаються у дітей, то можна відзначити, що у таких дітей поведінка, як у дітей більш молодшого віку, вони повільні, довго не можуть акцентувати увагу на одному занятті, емоційний стан не стабільний, можуть несподівано впасти в істерику. Мова у таких діток недорозвинена, це проявляється в обмеженому словниковому запасі або порушенні звукоприносіння.

Але дорослі повинні знати, що діагноз ЗПР найчастіше вважається тимчасовим, оскільки при своєчасно розпочатій роботі з дитиною його можна скорегувати. Починати дану роботу слід з дітьми вже дошкільного віку. А якщо ЗПР з 'явилася через психогенний генез (гіперопек, бездоглядність і т. д.), то, ліквідувавши ці фактори і організувавши щоденну роботу з дитиною, можна про цей діагноз надалі і не згадувати.

Перше, що слід почати для успішної корекції діток з ЗПР, це зміцнення здоров 'я або лікування хвороб, які можуть ускладнювати цей діагноз. Проведення зміцнюючих та лікувальних заходів має дуже детально для батьків розпланувати лікар педіатр. Другий напрямок - це безпосередньо корекційна робота. Цю роботу треба проводити в двох напрямках.

По-перше, відвідувати в системі заняття з педагогом-дефектологом. Якщо дитина ходить в садок, то бажано отримати направлення в спеціалізований дошкільний заклад. У ньому групи укомплектовано по 10 - 12 осіб. У штаті крім вихователів педагоги - дефектологи і вчителі - логопеди. На одного такого спеціаліста не більше 4 дітей. Не треба боятися таких дитячих садків, вони не закривають дорогу дітям у майбутнє, а навпаки, коригують захворювання і готують дітей для навчання в звичайній (не корекційній) школі. Дітям, які перебувають удома, слід найняти педагога-дефектолога для систематичної роботи. По-друге, потрібна щоденна розвиваюча робота з дитиною самих батьків. Грати в розвиваючі ігри, малювати, ліпити, робити всілякі вироби, тим самим розвивати дрібну моторику і уяву. Ігри та вправи для розвитку пам 'яті дуже допоможуть для подальшої навчальної діяльності.

 Батьки повинні знати, що ЗПР - це не вирок. Це порушення коригується і дає кожній дитині можливість вести надалі щасливе життя і адаптуватися в соціумі.