Як вчинити, якщо дитині встановили діагноз затримка психічного розвитку

Як вчинити, якщо дитині встановили діагноз затримка психічного розвитку


Батьки дуже болісно сприймають той факт, коли їхній дитині діагностують затримку психічного розвитку (ЗПР). Для діток з даним лікарським висновком характерні порушення, які виражаються у зниженні психічної витривалості, пізнавальній діяльності, емоційно - вольової сфери. У них недостатньо розвинена пам 'ять, можуть проявлятися порушення мови. Однак здатність до уявних процесів спостерігається, але може бути уповільнена.


 Якщо більш детально розглянути порушення, які спостерігаються у дітей, то можна відзначити, що у таких дітей поведінка, як у дітей більш молодшого віку, вони повільні, довго не можуть акцентувати увагу на одному занятті, емоційний стан не стабільний, можуть несподівано впасти в істерику. Мова у таких діток недорозвинена, це проявляється в обмеженому словниковому запасі або порушенні звукоприносіння.

Але дорослі повинні знати, що діагноз ЗПР найчастіше вважається тимчасовим, оскільки при своєчасно розпочатій роботі з дитиною його можна скорегувати. Починати дану роботу слід з дітьми вже дошкільного віку. А якщо ЗПР з 'явилася через психогенний генез (гіперопек, бездоглядність і т. д.), то, ліквідувавши ці фактори і організувавши щоденну роботу з дитиною, можна про цей діагноз надалі і не згадувати.

Перше, що слід почати для успішної корекції діток з ЗПР, це зміцнення здоров 'я або лікування хвороб, які можуть ускладнювати цей діагноз. Проведення зміцнюючих та лікувальних заходів має дуже детально для батьків розпланувати лікар педіатр. Другий напрямок - це безпосередньо корекційна робота. Цю роботу треба проводити в двох напрямках.

По-перше, відвідувати в системі заняття з педагогом-дефектологом. Якщо дитина ходить в садок, то бажано отримати направлення в спеціалізований дошкільний заклад. У ньому групи укомплектовано по 10 - 12 осіб. У штаті крім вихователів педагоги - дефектологи і вчителі - логопеди. На одного такого спеціаліста не більше 4 дітей. Не треба боятися таких дитячих садків, вони не закривають дорогу дітям у майбутнє, а навпаки, коригують захворювання і готують дітей для навчання в звичайній (не корекційній) школі. Дітям, які перебувають удома, слід найняти педагога-дефектолога для систематичної роботи. По-друге, потрібна щоденна розвиваюча робота з дитиною самих батьків. Грати в розвиваючі ігри, малювати, ліпити, робити всілякі вироби, тим самим розвивати дрібну моторику і уяву. Ігри та вправи для розвитку пам 'яті дуже допоможуть для подальшої навчальної діяльності.

 Батьки повинні знати, що ЗПР - це не вирок. Це порушення коригується і дає кожній дитині можливість вести надалі щасливе життя і адаптуватися в соціумі.