Світло в кінці лондонського метро

Світло в кінці лондонського метро


Учасникам експерименту створили умови, що імітують поїздку в лондонському метро, і попросили розповісти про свої відчуття.


Ось кілька вражень від поїздки випробовуваних в компанії персонажів, створених засобами комп'ютерної графіки:

- Як жінка я дуже підозріло ставлюся до чоловіків. У хлопця навпроти могли бути сексуальні наміри, він робив якісь рухи...

Дівчина весь час ворушила рукою..., ніби вона кишенькова злодійка і передає щось людині, що стоїть навпроти неї.

- Один з хлопців поводився дивно, ніби він збирався... напасти на когось, закласти бомбу, проявити агресію.

Науковий керівник експерименту доктор Фріман прокоментував отримані результати: "Часом складається враження, що народи в різних кінцях світу об'єднує одна річ - страх по відношенню один до одного. Тривоги з приводу інших людей поширені так широко, що здаються невід'ємною складовою людської особистості ".

Висновки, зроблені доктором Фріманом, абсолютно справедливі з точки зору каббали. Постійне посилення споживчого егоїзму створює в людині вакуум, який заповнюється страхом. Людина починає боятися всього, що її оточує, і бачити в інших потенційних порушників свого спокою і комфорту.

Той же ефект виникає і у відносинах між країнами і народами. Багатовікові образи і взаємні претензії породжують ефект відчуження і неприязні, що переходить у взаємну агресію. А звідси - найкоротший шлях до ідей расової переваги одних і неповноцінності інших.

На противагу цьому каббала пропонує просту і розумну альтернативу: поставити інтереси інших вище своїх власних, за умови, що інші зроблять те ж саме. Вже сьогодні є чимало людей, які застосовують цю пораду в повсякденному житті. Результати, яких вони домагаються, полярно протилежні тим, про які розповіли учасники експерименту доктора Фрімана. На зміну страху приходить спокій, а підозрілість змінюється обопільним виразом доброзичливості.

Гарантом стабільних відносин тут виступає сама природа, яка не терпить егоїстично-споживчого ставлення людей до навколишнього середовища. А класик сучасної каббали Бааль Сулам називає споживчий егоїзм лише «психологічним бар'єром», пройшовши який, людина входить у світ щастя і добра.