Рекурентний депресивний розлад

Рекурентний депресивний розлад


Порушення, для якого властиві періоди депресії, що повторюються, без ознак гіперактивності, називають рекурентним депресивним розладом. Також цю назву використовують у разі коротких легенів підйомів настрою, наступних після депресивного епізоду і антидепресантів, що нерідко викликаються призначенням.

Симптоми і лікування рекурентного депресивного розладу

Перший прояв захворювання традиційно спостерігається в районі 40 років. Середня тривалість епізодів складає півроку, але у міру підвищення віку збільшується і їх тривалість. Головними симптомами рекурентного депресивного розладу вважають: депресивний настрій, надмірна стомлюваність, недолік енергії, нездатність отримувати задоволення раніше приємної роботи. Додатково може спостерігатися необгрунтоване відчуття провини, порушення апетиту, безсоння (чи, навпаки, сонливість), пониження самооцінки, песимістичний настрій, нездатність зосередитися, ідеї самогубства, спроби зашкодити собі і інші подібні стани і настрої.

Таке порушення діагностують при повторних депресіях, але при виникненні випадків манії діагноз міняється з рекурентного депресивного на біполярний афективний розлад. Розрізняють три міри захворювання, що характеризуються різним числом проявів. Лікування рекурентного депресивного розладу робиться лікарем-психіатром комплексно із застосуванням психотерапії (когнітивною, груповою, міжособовою) і медикаментозної дії, що передбачає призначення антидепресантів, інгібіторів, нейролептиків або бензодиазепинов.