Психодрама

Психодрама


У період навчання ним був розроблений проект організації груп самопомочі для самотніх повій Відня, який, як вважав сам Морено, поклав початок руху групової психотерапії.


Морено зосередив увагу на динамічних внутрішньогрупових факторах як засобах надання допомоги жінкам в усвідомленні ними своїх особистісних цілей. Пізніше він зазначав, що ці групові заняття висвітили чотири основні елементи, які потім стали наріжним каменем групової психотерапії: автономність групи, наявність певної групової структури, проблема колективності та анонімності.

У 1916 р. Морено почав працювати над другим проектом організації груп самопомочі для італійських селян, які змушені були поміняти місце проживання, з метою допомогти їм адаптуватися до нових умов. На основі даних, отриманих завдяки здійсненню цих проектів, він розробив методики групової соціометрії, що склали фундамент його системи психодрами і групової психотерапії.

Поняття про драму як терапевтичний метод виникло в результаті театрального експерименту, розпочатого Морено у Відні після першої світової війни і який отримав назву «спонтанний театр». Морено вперше задумався про ігрові методики, коли спостерігав, як діти в іграх втілюють свої фантазії.

Таким чином, психодрама базується на ігровому принципі. Морено замислював свій «спонтанний театр» як ще один вид розваги і спочатку не орієнтувався на практику особистісних змін і гармонізацію психічного розвитку. Його основна ідея мала духовний характер: реалізація творчого «Я» в «театрі життя», який надає безмежні можливості для вільного вираження емоцій. Свій театр він вважав видом драматичного релігійного досвіду, отримуваного в «храмі театру».

Згідно з Морено, ідея про психодрам як лікувальний метод виникла у нього після того, як одна актриса розповіла йому про свої конфлікти з нареченим. За допомогою трупи театру Морено поставив історію актриси на сцені. Цей досвід виявився значущим і успішним як для самої пари, так і для інших членів трупи.

Потім Морено приступив до більш формалізованих експериментів з подібними груповими уявленнями, розробляючи різноманітні прийоми, які згодом стали істотною частиною психодраматичного підходу.

У 1925 р., переїхавши в США, Морено продовжував розробляти психодраматичний підхід, працюючи з дітьми в Плімутському інституті в Нью-Йорку. Одночасно він працював над методиками соціометричного аналізу, проводячи обстеження ув'язнених державної в'язниці Нью-Йорка і дітей - правопорушників, які навчалися в підготовчій школі. Результатом досліджень з терапії груповим впливом стала побудова соціограми.

У 1929 р. Морено приступив до здійснення першої великомасштабної програми «відкритої» психодрами в аматорській трупі Карнегі - холу. У 1934 р. він видав монографію «Застосування групового методу для класифікації», в якій визначив вміст термінів «групова терапія» і «групова психотерапія», детально описавши специфічний комплекс операцій. Обговорення цієї роботи на конференції з групових методів стало першою спробою привернути увагу Американської психіатричної асоціації до групової психотерапії.