Спортивна стрільба для дітей: види, користь, протипоказання

Спортивна стрільба для дітей: види, користь, протипоказання


Стрільба вчить дитину зосередженості, впевненості в собі і вмінню налаштовуватися на кожен постріл. Це ідеальний варіант для тих батьків, які прагнуть виховати врівноваженого спортсмена, людину, здатну боротися і постійно вчитися.

На відміну від інших видів спорту, в яких спортсмени зустрічаються у поєдинках один з одним, у стрільбі результат залежить тільки від стрільця. Тут важливо вміти володіти самим собою, продемонструвати все те, чому навчилися на тренуваннях і весь свій змагальний досвід.

Це не просто розвага, яка допомагає зняти напруження. Для цієї мети можна використати шутери, яких достатньо на просторах інтернету. Крім того, на багатьох розважальних ресурсах надаються безкоштовні запуски за реєстрацію. Ознайомитися з переліком таких онлайн–казино можна тут.  

Стрілецькі види спорту

В стрільбі розрізняють кілька підвидів. Це кульова, стендова, практична, бенчрест. 

Кульова стрільба ведеться з пневматичних (4,5 мм), дрібнокаліберних (5,6 мм) і крупнокаліберних (7,62 мм для гвинтівок і 7,62–9,65 мм для пістолетів) гвинтівок і пістолетів кулею. 

Стендова – це стрільба з гладкоствольних рушниць дробовими зарядами по спеціальних мішенях–тарілочках. Ведеться на відкритих стрільбищах. Виділяють три дисципліни стендової стрільби:

  • круглий стенд – стрільці ведуть вогонь по тарілочках, при цьому пересуваються від одного стрілецького місця до іншого (всього 8) та змінють кут стрільби щодо траєкторій мішеней; 
  • траншейний стенд – вогонь ведеться по тарілочках, які викидаються з траншеї у рандомному напрямку; 
  • дубль–трап – аналогічний траншейному стенду, але мішені–тарілочки викидаються попарно, тому стрілянина ведеться дуплетом.

Заняття практичною стрільбою проводять з метою засвоєння та вироблення прийомів, які оптимально відповідають різним випадкам застосування вогнепальної зброї. 

При бенчресті (стрільбі із верстата) спортсмени роблять п'ять (або десять) пострілів у залікову мішень. Стрільба виконується сидячи за спеціальним столом із встановленням гвинтівки в упор.

Ще виділяють стрільбу з лука. Дисципліна включається в програму Олімпійських ігор. Стрільців розрізняють за статтю: чоловіки і жінки стріляють окремо. Проводяться особисті і командні змагання.    

Стрілецька майстерність оцінюється за трьома показниками:

1. Точність – бали зараховуються за поразку мішені; 

2. Швидкість – витрачений час від стартового сигналу до останнього пострілу; 

3. Потужність – застосування зброї більшої потужності приносить більшу кількість очок, які нараховуються за ураження залікових зон мішеней, крім того, встановлені мінімальний калібр і мінімальний фактор потужності. 

Користь занять зі стрільби

Будь–який вид спорту сприятливо впливає на здоров'я спортсменів, в тому числі і стрільба. На першому етапі проводиться загальна спортивна підготовка. Після цього увага акцентується на спеціальній підготовці стрільців. При тренуваннях задіюються м'язи ніг, рук, грудей та спини. Це дозволяє підтримувати тіло в тонусі.

Протипоказання  

Стрільба не має особливих протипоказань у плані здоров'я, крім гострих та хронічних захворювань при загостренні, нервово–психічних захворювань та ускладненої короткозорості.

У спортивних школах дітей на заняття набирають лише з 10–12 років. Раніше дитина не підготовлена ​​фізично та психологічно до роботи зі зброєю. Однак у приватних центрах на розсуд тренера приймають дітей 8–9 років, у разі хорошої фізичної форми дитини. Але офіційно діти такого віку не допускаються до тренувань.

Кульова стрільба приваблює насамперед хлопчиків, і перевага надається стрільбі з пістолета. Дівчата нечисленні в даному спорті, проте їм більше цікава стрільба з гвинтівки. У секції хлопчиків беруть охочіше, і зазвичай вони сильніші за дівчат, що дозволяє їм почати займатися раніше.

Переваги та недоліки стрілецького спорту

У стрільців виробляється особлива психологічна врівноваженість та вміння зосереджуватися та контролювати емоції. Спортсмени зі стрільби відрізняються вмінням абстрагуватися від навколишнього шуму та спокоєм.

Цей вид спорту вирізняє тривала кар'єра. Займатися стрільбою можна починати з 10 років і до старості – обмежень немає. До того ж з роками спортсмени набираються досвіду, та можуть довго залишатися у грі, брати участь у міжнародних змаганнях. 

Також стрільба характеризується низькою травматичністю. Наприклад, у командних видах спорту завжди є шанс бути зачепленим іншими гравцями, у спорті на витривалість спортсмен ставить під загрозу своє здоров'я. У стрільбі ж складно отримати травму. Хіба що через неакуратне поводження зі зброєю. Такі випадки рідкісні і не є причиною відмови від занять.

Основні недоліки цієї дисципліни – це низька забезпеченість спортивно–юнацьких шкіл необхідним обладнанням та інвентарем. Через погане фінансуванням ДЮСШ гвинтівки та пістолети рідко оновлюються, тому батьки витрачаються на придбання нової зброї для професійної кар'єри своєї дитини, або допомагають школам фінансово.

Крім того, що спорт є дорогим, він ще й не досить популярний серед молоді та дітей. У наш час перевага віддається командним видам спорту, таким як хокей чи футбол. В пріоритеті види спорту, в яких дитина більшою мірою працює над своїм тілом. Результати ж тренувань зі стрільби помітні не одразу. Цей вид спорту вважається довгостроковим, тому не всі готові присвятити йому все життя.