Масаж при запорі

Масаж при запорі


З глибини століть до нас дійшов і опис лікувальних методик акупунктури, акупресури, надавливаний на певні точки. Масаж - це сукупність прийомів механічного дозувального впливу у вигляді тертя, тиску, вібрації, що проводяться безпосередньо на поверхні тіла людини як руками, так і спеціальними апаратами через повітряне, водне або інше середовище. Залежно від завдань розрізняють такі види лікувального масажу, що застосовуються при запорах:


* сегментарно-рефлекторний - виконують з метою рефлекторного впливу на функціональний стан внутрішніх органів і систем;

* точковий - вплив розслаблюючим або стимулюючим способом на біологічно активні точки (зони);

* апаратний - здійснюють за допомогою вібраційних, ультразвукових, іонізуючих та інших приладів;

* лікувальний самомасаж - використовується самим хворим.

У повсякденних умовах далеко не завжди є можливість скористатися послугами фахівця з масажу. У таких випадках можна застосувати самомасаж. Приступаючи до самомасажу живота, необхідно дотримуватися таких умов:

* руки і тіло повинні бути чистими;
* у деяких випадках самомасаж можна проводити через тонку бавовняну або вовняну білизну;

* прагнути до оптимального розслаблення м'язів передньої черевної стінки, що досягається зручним розташуванням в будь-якій позі;

* всі рухи масуючої руки здійснювати по ходу струму лімфи до найближчих лімфатичних вузлів.

Масаж живота проводиться через 30 хвилин після легкого сніданку і 1-1,5 години після обіду по 8-10 хвилин.

Починати рух слід в правій підвздошній області, вести до правого підребер'ю, обходячи його, спускаючись до лівої підвздошної області. Спочатку застосовують погладжування, потім кругове або спіралевидне розтирання з обтяженням, переривчасте надавливання, струсування. Закінчують круговим погладжуванням, вібрацією. Можна вдатися до апаратного масажу.

Популярним і широко застосовуваним методом масажу при хронічних запорах є точковий масаж.

Точковий масаж зародився в глибокій давнині. Були виявлені локальні області, точки. Їх систематизували в певні лінії, канали, меридіани або зони проекції окремих внутрішніх органів. Було виявлено і функціональний взаємозв'язок з органами та системами організму. На точки впливали всілякими пристосуваннями.

В основу точкового масажу покладено той же принцип, що і при проведенні методу іглоукалювання, припалювання, з тією лише різницею, що на біологічно активні точки впливають пальцем або всім пензлем. Таких точок описано 700, але найбільш часто використовують близько 150.

В основі механізму лікувального ефекту від впливу на біологічно активні точки лежать складні рефлекторні фізіологічні процеси. Точковий масаж викликає відповідну реакцію на відстані, в зоні, що не має тісного анатомічного зв'язку із зоною роздратування. Вплив на точку організовує енергетичний баланс, посилює кровопостачання, регулює трофику тканин і діяльність залоз внутрішньої секреції, зменшує хворобливість, знижує нервове і м'язове напруження.

Спеціальні топографічні карти, схеми і малюнки інформують фахівця про місце розташування точки за певними лініями, меридіанами, каналами.