Управління поточними зобов'язаннями за розрахунками

Управління поточними зобов'язаннями за розрахунками


Нарахування засобів робляться підприємством щодня, а погашення зобов'язань по внутрішній заборгованості — в певні терміни в діапазоні до одного місяця. На перший погляд, забезпечення своєчасності виплат нарахованих засобів суперечить фінансовим інтересам підприємства: затримка у виплаті призводить до зростання розміру поточних зобов'язань за розрахунками, знижує потребу в кредиті і середньозважену вартість капіталу. Проте така затримка виплат несе набагато більший об'єм негативних наслідків.


Поточні зобов'язання за розрахунками характеризують найбільш короткостроковий вид використовуваних підприємством позикових коштів, що формуються їм за рахунок внутрішніх джерел. Нарахування засобів по різних видах розрахунків робляться підприємством щодняу міру здійснення поточних господарських операцій), а погашення зобов'язань по цій внутрішній заборгованості — в певнівстановлені) терміни в діапазоні до одного місяця. Оскільки з моменту нарахування засоби, що входять до складу поточних зобов'язань за розрахунками, вже не є власністю підприємства, а лише використовуються ним до настання терміну погашення зобов'язань, за своїм економічним змістом вони є різновидом

позикового капіталу.

Як форма позикового капіталу, використовуваного підприємством в процесі своєї господарської діяльності, поточні зобов'язання за розрахунками характеризуються наступними основними

особливостями:

  • Поточні зобов'язання за розрахунками є для підприємства безкоштовним джерелом використовуваних позикових коштів.
  • Розмір поточних зобов'язань за розрахунками, виражений в днях обороту, робить вплив на тривалість фінансового циклу підприємства. Він впливає певною мірою на необхідний об'єм коштів для фінансування оборотних активів. Чим вище відносний розмір поточних зобов'язань за розрахунками, тим менший об'єм коштівза інших рівних умов) підприємству необхідно притягати для поточного фінансування своєї господарської діяльності.
  • Сума формованих підприємством поточних зобов'язань за розрахунками знаходиться в прямій залежності від об'єму господарської діяльності підприємства, в першу чергу — від обсягу виробництва і реалізації продукції. Із зростанням обсягу виробництва і реалізації продукції зростають витрати підприємства, що нараховуються їм для майбутніх розрахунків, а відповідно збільшується загальна їх сума, і навпаки. Тому при незмінному коефіцієнті фінансового левериджа розвиток операційної діяльності підприємства не збільшує його відносну потребу в кредиті за рахунок зростання позикового капіталу, що формується з внутрішніх джерел.
  • Прогнозований розмір поточних зобов'язань за розрахунками по більшості видів носить лише оцінний характер. Це пов'язано з тим, що розміри багатьох нарахувань, що входять до складу цих зобов'язань, не піддаються точному кількісному розрахунку у зв'язку з невизначеністю багатьох параметрів майбутньої господарської діяльності підприємства.
  • Розмір поточних зобов'язань за розрахунками по окремих їх видах і по підприємству в цілому залежить від періодичності виплатпогашення зобов'язань) нарахованих засобів. Ця висока міра залежності періодичності виплата відповідно і розмірів нарахувань) по окремих рахунках, що входять до складу поточних зобов'язань за розрахунками, від зовнішніх чинників визначає низький рівень регулируемости цього джерела позикових коштів в процесі фінансового менеджменту.

Перераховані особливості поточних зобов'язань за розрахунками необхідно враховувати в процесі управління ними.

Управління поточними зобов'язаннями за розрахунками носить диференційований характер, визначуваний її видами.

Основними видами поточних зобов'язань за розрахунками, об'єктами управління, що являються, на підприємстві, являються:

  • поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом;
  • поточні зобов'язання по позабюджетних платежах;
  • поточні зобов'язання по страхуванню;
  • поточні зобов'язання за розрахунками по оплаті праці;
  • поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками;
  • поточні зобов'язання за внутрішніми розрахунками;
  • інші поточні зобов'язання за розрахунками.

Основною метою управління поточними зобов'язаннями за розрахунками підприємства є

забезпечення своєчасного нарахування і виплати засобів, що входять до їх складу.

На перший погляд, забезпечення своєчасності виплат нарахованих засобів суперечить фінансовим інтересам підприємства: затримка у виплаті цих засобів призводить до зростання розміру поточних зобов'язань за розрахунками, а отже знижує потребу в кредиті і середньозважену вартість капіталу. Проте з позицій загальноекономічних інтересів розвитку підприємства така затримка виплат несе набагато більший об'єм негативних наслідків.

Так, затримка виплати заробітної плати персоналу знижує рівень матеріальної зацікавленості і продуктивності праці працівників, призводить до зростання плинності кадрівпричому в першу чергу звільняються, як правило, найбільш кваліфіковані працівники). Затримка виплати податків і податкових платежів викликає зростання штрафних санкцій, погіршує діловий імідж підприємства, знижує його кредитний рейтинг. Затримка виплат внесків по страхуванню майна або особистому страхуванню може викликати у вигляді реакції у відповідь відповідну затримку виплат підприємству сум страхових відшкодувань.

Тому з позицій стратегічного розвитку своєчасна виплата засобів, нарахованих у складі поточних зобов'язань за розрахунками, приносить підприємству більше економічних переваг, чим свідома затримка цих виплат.

З урахуванням розглянутої мети управління поточними зобов'язаннями за розрахунками підприємства будується по наступних

основним етапам.

1. Аналіз поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в попередньому періоді. Основною метою такого аналізу є виявлення потенціалу формування позикових фінансових коштів підприємства за рахунок цього джерела.

  • На першій стадії аналізу досліджується динаміка загальної суми поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в попередньому періоді, зміна їх питомої ваги в загальному об'ємі позикового капіталу, що притягається.
  • На другій стадії аналізу розглядається оборотність поточних зобов'язань за розрахунками підприємства, виявляється їх роль у формуванні його фінансового циклу.
  • На третій стадії аналізу вивчається склад поточних зобов'язань за розрахунками по окремих їх видахрахункам нарахувань засобів); виявляється динаміка питомої ваги окремих їх видів в загальній сумі поточних зобов'язань за розрахунками; перевіряється своєчасність нарахування і виплат засобів по окремих рахунках.
  • На четвертій стадії аналізу вивчається залежність зміни окремих видів поточних зобов'язань за розрахунками від зміни об'єму реалізації продукції; по кожному виду цих зобов'язань розраховується коефіцієнт їх еластичності від об'єму реалізації продукції. Розрахунок коефіцієнтів еластичності здійснюється по наступній формулі:

КЭЗ =

[

IЗ — 1) /

IОР — 1)

] / 100

де КЭЗ — коефіцієнт еластичності конкретного виду поточних зобов'язань за розрахунками від об'єму реалізації продукції, в %;

IЗ — індекс зміни суми поточних зобов'язань за розрахунками конкретного виду в аналізованому періоді, виражений десятковим дробом;

IОР — індекс зміни об'єму реалізації продукції підприємства в аналізованому періоді, виражений десятковим дробом.

Результати аналізу використовуються в процесі прогнозування суми поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в майбутньому періоді.

2. Визначення складу поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в майбутньому періоді. В процесі цього етапу встановлюється перелік конкретних видів поточних зобов'язань за розрахунками підприємства з урахуванням нових видів господарських операційнаприклад, особистого страхування персоналу), нових видів діяльності, нових внутрішніхдочірніх) структур підприємства, нових видів обов'язкових платежів і тому подібне

3. Встановлення періодичності виплат по окремих видах поточних зобов'язань за розрахунками. На цьому етапі по кожному виду внутрішньої кредиторської заборгованості встановлюється середній період нарахування засобів від моменту початку цих нарахувань до здійснення їх виплат. У цих цілях розглядаються конкретні терміни сплати окремих податків, зборів і відрахувань до бюджету і позабюджетних фондів, періодичності виплат страхових внесків відповідно до укладених договорів страхування, терміни виплати заробітної плати відповідно до ув'язнених колективним трудовим договором і індивідуальними трудовими контрактами і т. п.

Стор = СВМКП * 2)

де Стор — прогнозована середня сума поточних зобов'язань за розрахунками конкретного виду; СВМ — місячна сума платежів по конкретному виду зобов'язань; КП — передбачена кількість виплат до конкретного виду зобов'язань впродовж місяця.

Приклад. Визначити середню суму платежів, що нараховуються, по сплаті внесків за страхування майна при наступних даних:

Середньомісячний розмір страхового внеску відповідно до договору страхування визначений в сумі 1000 усл. ден. ед. Перерахування страхових внесків страховикові відповідно до договору здійснюється 5 і 20 чисел кожного місяця у розмірі половини страхового внеску.

Підставляючи ці дані у формулу отримаємо

Стор = 1000 = 250 усл. ден. ед.

Стор = ТОРВ +

∆ОР * КЭВ * ТОРВ) /100

де Стор — прогнозована середня сума поточних зобов'язань за розрахунками конкретного виду; ТОРВ — середня сума поточних зобов'язань за розрахунками конкретного виду в попередньому періоді;

∆ОР — прогнозований темп приросту об'єму реалізації продукції в майбутньому періоді, в %; КЭВ — коефіцієнт еластичності конкретного виду поточних зобов'язань за розрахунками від об'єму реалізації продукції, в %.

Приклад. Визначити середню суму нарахувань податку на прибуток за наступними даними:

У попередньому періоді середня сума нарахувань податку на прибуток складала 2000 усл. ден. ед.; ставка податку на прибуток в майбутньому періоді залишається незмінною;намічаний приріст об'єму реалізації продукції в майбутньому році складе 10%; коефіцієнт еластичності нарахувань податку на прибутокпоказуючий розмір зміни нарахувань від зміни об'єму реалізації на 1%) складає за даними аналізу 1,2%.

Підставляючи ці дані в приведену формулу, отримаємо:

Стор = 2000 / 100 = 2240 усл. ден. ед.

5. Прогнозування середньої суми і розміру приросту поточних зобов'язань за розрахунками по підприємству в цілому. Середня сума поточних зобов'язань за розрахунками по підприємству в цілому визначається шляхом підсумовування прогнозованого середнього їх розміру по окремих видах цих зобов'язань:

ТОРП =

∑ТОРВ

де ТОРП — прогнозована середня сума поточних зобов'язань за розрахунками по підприємству в цілому; ТОРВ — прогнозована середня сума поточних зобов'язань за розрахунками по конкретних їх видах.

Приріст поточних зобов'язань за розрахунками в майбутньому періоді по підприємству в цілому визначається по наступній формулі:

∆ТОРП = ТОРП — ТОРФ

де

∆ТОРП — прогнозований приріст середньої суми поточних зобов'язань за розрахунками по підприємству в цілому в майбутньому періоді; ТОРП — прогнозована середня сума поточних зобов'язань за розрахунками по підприємству в цілому; ТОРФ — середня сума поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в аналогічному передуванні періоді.

6. Оцінка ефекту приросту поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в майбутньому періоді. Цей ефект полягає в скороченні потреби підприємства в залученні кредиту і витрат, пов'язаних з його обслуговуванням. Розрахунок цього ефекту здійснюється по наступній формулі:

ЭТОР =

∆ТОРП * ПКБ) / 100

де ЭТОР — ефект від приросту середньої суми поточних зобов'язань за розрахунками підприємства в майбутньому періоді;

∆ТОРП — прогнозований приріст середньої суми поточних зобов'язань за розрахунками по підприємству в цілому; ПКБ — середньорічна ставка відсотка за короткостроковий кредит, що притягається підприємством.

7. Забезпечення контролю за своєчасністю нарахування і виплати засобів в розрізі окремих видів поточних зобов'язань за розрахунками. Нарахування цих засобів контролює бухгалтерія за результатами здійснення окремих господарських операцій підприємства. Виплата цих засобів включається в платіжний календар, що розробляється, і контролюється в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

З урахуванням прогнозованого приросту поточних зобов'язань за розрахунками на підприємстві формується загальна структура позикових коштів, що притягаються з різних джерел.