Особливості наукового пізнання та сприйняття світу сучасною людиною

Особливості наукового пізнання та сприйняття світу сучасною людиною



     У століття стрімкого розвитку інформаційних технологій, сфери послуг, ультрасучасних систем виробництва значне місце в нашому житті займає наука. Без науки немислиме існування жодної держави і неможливе життя сучасної людини. Щоб дати точне визначення поняттю «наука» необхідно бути зведеним у багатьох галузях життєдіяльності. Важливо уявляти, що наука покликана відкривати щось нове, незвідане, виділяти, класифікувати, систематизувати, обґрунтовувати і т. п. Іншими словами осягати істину і об'єктивні закони, теоретизувати всі накопичені людством знання.
     Часто нам доводиться чути вислів «наукове знання». Наукове знання - це спосіб діяльності людей, спрямований на вивчення явищ навколишнього світу.
   Які головні особливості наукового знання? По-перше, орієнтація на виявлення об'єктивної істини. Досліджуються якості, ознаки, властивості предметів, вивчаються явища природи тощо. Це базовий елемент наукового пізнання. Без цього неможлива і навіть безглузда подальша діяльність вчених.
     Інші особливості наукового пізнання - це об'єктивність і практична спрямованість. Якщо відкритий закон або отримана формула не будуть об'єктивними, то застосувати їх на практиці буде неможливо. А вся діяльність вчених зводиться до того, щоб отримати корисний продукт, який можливо було б застосувати для задоволення потреб людей.
    Наука знаходиться в постійному розвитку. І це важливий критерій її існування. Всі винаходи вдосконалюються, дотримуються найсвіжіших світових тенденцій.
Щоб займатися наукою, потрібно володіти специфічним складом розуму. Тому особливу увагу слід приділяти підготовці фахівців, передачі досвіду, знань, умінь. Молоді фахівці повинні чітко усвідомити для себе всі особливості наукового пізнання.
   Особливості наукового знання важливо враховувати людям, які займаються наукою. Необхідно, щоб їхні винаходи відповідали всім цим особливостям сприйняття світу в сучасних умовах. В іншому випадку їхня праця виявиться безглуздою і неактуальною.
У науці величезне місце займає методологічна база. Існують найрізноманітніші засоби наукового пізнання. Структуру складають два головних методи: теоретичний і емпіричний. До теоретичних методів належать: теорії, гіпотези, закони. Емпіричні методи - це спостереження, експерименти, досліди.
Слід згадати про науку, яка активно оперує терміном наукового пізнання. Це філософія. Особливості наукового пізнання у філософії полягають у тому, що ця давня наука є своєрідним містком між теоретичними та емпіричними методами. Дійсно, перш ніж зробити відкриття, вчені висувають гіпотезу, допускають можливість тієї чи іншої дії, і тільки потім здійснюють задумане. Філософія вивчає основи буття, теорії існування, закони природи. Пояснення явищ дійсності наштовхує вчених на нові ідеї, які вони втілюють у життя за допомогою спостережень, дослідів, експериментів. Це, в свою чергу, приносить плоди у вигляді нових винаходів, якими користуємося всі ми, сучасні люди. Тому особливості наукового пізнання у філософії нерозривно пов'язані з дослідженнями в усіх інших галузях знань.


     Наука робить свої відкриття для того, щоб люди могли застосовувати їх на практиці. Щоб винаходи успішно впроваджувалися в повсякденне життя людей, приносили користь державі і суспільству, сприяли розвитку промисловості та інфраструктури. Словом, наукове пізнання необхідне для щасливого життя кожного з нас окремо і світового наукового прогресу в цілому.



Матеріали по темі