Методи педагогічного дослідження

Методи педагогічного дослідження


Педагогічне дослідження являє собою пошук способів і шляхів удосконалення педагогічного процесу. Такі шляхи і способи пізнання і є методи педагогічного дослідження. З їх допомогою вдається здобути інформацію про той чи інший предметі, провести її аналіз і обробку, після чого включити її в систему відомих знань.


Класифікація методів педагогічного дослідження

Методи педагогічного дослідження класифікуються кількома способами. Так за метою дослідження виділяють:

  • Теоретичні методи: методи моделювання і причинно слідчого аналізу, порівняно-історичний аналіз.
  • Практичні методи: бесіда, анкетування, спостереження, експеримент.

 Залежно від джерел інформації методи педагогічного дослідження поділяються на методи вивчення теоретичних джерел та методи аналізу існуючого педагогічного процесу. За способами обробки аналізу тих чи інших даних виділяють такі методи, як метод аналізу та метод кількісної обробки матеріалу.

Деякі методи педагогічного дослідження

      1. Спостереження як метод педагогічного дослідження є найбільш доступним і поширеним. Під наглядом мається на увазі заздалегідь підготовлене та організоване сприйняття процесу, явища або об'єкта в природних умовах. Слід зазначити, що наукове дослідження дещо відрізняється від так званого життєвого. По-перше, в науковому спостереженні ставляться конкретні завдання, розробляються схеми спостереження, виділяються об'єкти. По-друге, отримані результати потрібно обов'язково зафіксувати. По-третє, отримані дані обов'язково обробляються. Про високу ефективність спостереження можна говорити в тому випадку, якщо воно буде систематичним, різнобічним, тривалим, масовим і об'єктивним. Оскільки спостереження не займається розкриттям внутрішньої сторони педагогічного дослідження, то застосовують його лише на початковому етапі дослідження, в купе з іншими методами. 

      2. Вивчення досвіду - один з найдавніших методів педагогічного дослідження. У широкому сенсі вивченні досвіду мається на увазі організовану пізнавальну діяльність, яка спрямована на встановлення історичних зв'язків навчанні та виховання, а також вичленування сталого спільного у виховно-навчальних системах. Завдяки такому методу проводиться аналіз шляхів вирішення проблем, а також виводиться виважений висновок про необхідність застосування цих рішень у нових історичних умовах. 

      3. Вивчення продуктів учнівської творчості, таких як, класних і домашніх робіт, рефератів, доповідей, творів, а також результатів технічної та естетичної творчості. Подібний метод має широке застосування, наприклад, його використовують при оцінці індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів і відношення до різних обов'язків і справ. Організація педагогічного дослідження таким методом також потребує ретельного планування, а також підготовки до вмілого використання з іншими методами.

      4. Бесіди, діалоги, дискусії - це те, що допомагає виявити відносини людей, їхні наміри, почуття, позиції та оцінки щодо того чи іншого явища. Педагогічна розмова має особливості: вона характеризується заздалегідь продуманими спробами дослідника проникнути у внутрішній світ досліджуваних, а також виявити причину появи того чи іншого вчинку.

      5. Експеримент - це свого роду спостереження, тільки в даному випадку експериментатор спостерігає за тим процесом, який він сам же планомірно здійснює. Так, педагогічний експеримент може проводитися з групою учнів, школою або відразу ж з кількома школами. Наскільки надійним виявиться експеримент, багато в чому залежить від дотримання всіх його умов.

      6. Тестування - один з найпопулярніших методів педагогічного дослідження. Він являє собою цілеспрямоване і однакове обстеження всіх випробовуваних, яке повинно проводитися в суворо контрольованих умовах. Тестування від інших методів дослідження відрізняється доступністю, точністю, простотою і можливістю автоматизації. 

      7. Анкетування - масовий збір матеріалу, який здійснюється за допомогою заздалегідь розроблених опитувальників, так званих анкет. Анкетування ґрунтується на тому припущенні, що анкетована людина буде чесно відповідати на наведені в анкеті питання. Однак, як показує статистика, на практиці подібні очікування виправдовуються лише на половину, що різко підриває довіру до анкетування як до об'єктивного методу отримання даних.