Облік інфляції у бізнес-плануванні і фінансових операціях

Облік інфляції у бізнес-плануванні і фінансових операціях


У бізнес-плануванні постійно доводиться зважати на чинник інфляції, яка з часом знецінює вартість грошових коштів, що є в обігу.

Вплив інфляції позначається на багатьох аспектах фінансової діяльності підприємства. В процесі інфляції відбувається відносне заниження вартості окремих матеріальних активів, використовуваних підприємством (основних засобів, запасів товарно-матеріальних цінностей і тому подібне); зниження реальної вартості грошових і інших фінансових його активів (дебіторської заборгованості, нерозподіленої прибутку, інструментів фінансового інвестування і тому подібне).

Крім того, відбувається заниження собівартості виробництва продукції, що викликає штучне зростання суми прибутку і призводить до зростання податкових відрахувань з неї; падіння реального рівня майбутніх доходів підприємства і тому подібне. Особливо сильно цей чинник позначається на проведенні довгострокових фінансових операцій підприємства.

Концепція обліку впливу чинника інфляції у бізнес-плануванні полягає в необхідності реального відображення вартості його активів і грошових потоків, а також в забезпеченні відшкодування втрат доходів, що викликаються інфляційними процесами, при здійсненні різних фінансових операцій.

Для оцінки інтенсивності інфляційних процесів в країні використовуються два основні показники, що враховують чинник інфляції у фінансових обчисленнях — темп і індекс інфляції:

  • Темп інфляції характеризує показник, що відбиває розмір знецінення (зниження купівельної спроможності) грошей в певному періоді, виражений приростом середнього рівня цін у відсотках до їх номінала на початок періоду.
  • Індекс інфляції характеризує показник, що відбиває загальне зростання рівня цін в даному періоді, визначуваний шляхом підсумовування базового їх рівня на початок періоду (що приймається за одиницю) і темпу інфляції в цьому ж періоді (вираженого десятковим дробом).

При розрахунках, пов'язаних з коригуванням вартості грошей з урахуванням чинника інфляції прийнято використати два поняття, — номінальна і реальна сума грошових коштів:

  • Номінальна сума грошових коштів відбиває оцінку розмірів грошових активів у відповідних грошових одиницях без урахування зміни купівельної вартості грошей в даному періоді.
  • Реальна сума грошових коштів відбиває оцінку розмірів грошових активів з урахуванням зміни рівня купівельної вартості грошей в даному періоді, викликаного інфляцією.

Для розрахунку цих сум грошових коштів в процесі нарощування або дисконтування вартості грошей в часі використовуються відповідно номінальна і реальна ставка відсотка:

  • Номінальна процентна ставка характеризує ставку відсотка, що встановлюється без урахування зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляцією (чи загальну процентну ставку, в якій не елиминирована її інфляційна складова).
  • Реальна процентна ставка характеризує ставку відсотка, що встановлюється з урахуванням зміни купівельної вартості в даному періоді у зв'язку з інфляцією.

З урахуванням розглянутих базових понять формується конкретний методичний інструментарій, що дозволяє врахувати чинник інфляції в процесі бізнес-планування.

I. Інструментарій прогнозування річного темпу і індексу інфляції

Розрахунок грунтується на очікуваних середньомісячних її темпах. Така інформація міститься в публікованих прогнозах економічного і соціального розвитку країни на майбутній період. Результати прогнозування служать основою подальшого обліку чинника інфляції у фінансовій діяльності підприємства.

1. При прогнозуванні річного темпу використовується наступна формула:

ТИГ = (1 + ТІМ) 12 — 1,

де ТИГ — прогнозований річний темп інфляції, виражений десятковим дробом; ТІМ — очікуваний середньомісячний темп інфляції в майбутньому періоді, виражений десятковим дробом.

Приклад 1. Необхідно визначити річний темп інфляції, якщо відповідно до прогнозу економічного і соціального розвитку країни (чи власними прогнозними розрахунками) очікуваний середньомісячний темп визначений у розмірі 3%.

Підставляючи це значення у формулу, отримаємо: Прогнозований річний темп складе:

(1 + 0,03)12 — 1 = 14258 -1 = 0,4258 чи 42,58%.

По вказаній формулі може бути розрахований не лише прогнозований річний темп, але і значення цього показника на кінець будь-якого місяця майбутнього року.

2. При прогнозуванні річного індексу використовуються наступні формули:

ИИГ = 1 + ТИГ або ИИГ = (1 + ТІМ) 12,

де ИИГ — прогнозований річний індекс інфляції, виражений десятковим дробом; ТИГ — прогнозований річний темп інфляції, виражений десятковим дробом (розрахований по раніше приведеній формулі); ТІМ — очікуваний середньомісячний темп інфляції, виражений десятковим дробом.

Приклад 2. Виходячи з умов попереднього прикладу, необхідно визначити прогнозований річний індекс інфляції.

Він рівний: 1 + 0,4258 = 1,4258 (ними 142,6%), або (1 + 0,03) 12 = 1,4258 (або 142,6%).

II. Формування реальної процентної ставки

Розрахунок грунтується на прогнозованому номінальному рівні інфляції на фінансовому ринку (результати такого прогнозу відбиті зазвичай в цінах ф'ючерсних і опційних контрактів, що укладаються на фондовій біржі) і результатах прогнозу її річних темпів. У основі розрахунку реальної процентної ставки з урахуванням цього чинника лежить Модель Фишера, яка має наступний вигляд:

Ip (1 + ТИ)

де Ip — реальна процентна ставка (фактична або прогнозована в певному періоді), виряджена десятковим дробом; I — номінальна процентна ставка (фактична або прогнозована в певному періоді), виражена десятковим дробом; ТИ -темп інфляції (фактичний або прогнозований в певному періоді), виражений десятковим дробом.

Приклад 3. Необхідно розрахувати реальну річну процентну ставку на майбутній рік з урахуванням наступних даних: номінальна річна процентна ставка по опційних і ф'ючерсних операціях на фондовій біржі на майбутній рік склалася у розмірі 19%; прогнозований річний темп інфляції складає 7%.

Підставляючи ці дані в Модель Фишера отримаємо: реальна річна процентна ставка прогнозується в розмірі:

(0,19 — 0,07) / (1 + 0,07) = 0,112 (чи 11,2%).

III. Оцінка вартості грошових коштів з урахуванням чинника інфляції

У основі здійснення цих розрахунків лежить формована реальна процентна ставка. Вона дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і справжньої вартості грошових коштів з відповідною "інфляційною складовою".

1. При оцінці майбутньої вартості грошових коштів з урахуванням чинника інфляції використовується наступна формула (що є модифікацією розглянутої раніше Моделі Фишера):

Sн = P x [ (1 + Iр) х (1 + ТИ) ]n

де Sн — номінальна майбутня вартість вкладу (грошових коштів), що враховує чинник інфляції; Р— первинна сума вкладу; Iр — реальна процентна ставка, виражена десятковим дробом; ТИ — прогнозований темп інфляції, виражений десятковим дробом; n — кількість інтервалів, по яких здійснюється кожен процентний платіж, в загальному обумовленому періоді часу.

Приклад 4. Визначити номінальну майбутню вартість вкладу з урахуванням чинника інфляції за наступних умов: первинна сума вкладу складає 1000 усл. ден. ед.; реальна річна процентна ставка, використовувана для нарощування вартості вкладу, складає 20%; прогнозований річний темп інфляції складає 12%; загальний період розміщення вкладу складає 3 роки при нарахуванні відсотка один раз в рік.

Підставляючи ці показники в наведену вище формулу, отримаємо:

= 1000 x [ (1 + 0,20) х (1 + 0,12)]3 = 2428 усл. ден. ед.

2. При оцінці справжньої вартості грошових коштів використовується наступна формула:

Pр = Sн /[ (1 + Iр) х (1 + ТИ) ]n

Приклад 5. Необхідно визначити реальну справжню вартість грошових коштів за наступних умов: очікувана номінальна майбутня вартість грошових коштів складає 1000 усл. ден. ед. реальна процентна ставка, використовувана в процесі дисконтування вартості, складає 20% в рік; прогнозований річний темп інфляції складає 12%; період дисконтування складає 3 роки, а його інтервал — 1 рік.

Підставляючи ці показники в наведену вище формулу, отримаємо:

Pр = 1000 /[ (1 + 0,20) х (1 + 0,12)]3 = 412 усл. ден. ед.

IV. Формування необхідного рівня доходності фінансових операцій

Цей інструментарій з одного боку, покликаний забезпечити розрахунок суми і рівня "інфляційної премії", а з іншої — розрахунок загального рівня номінального доходу, що забезпечує відшкодування інфляційних втрат і отримання необхідного рівня реального прибутку.

1. При визначенні необхідного розміру інфляційної премії використовується наступна формула:

Пі = Р х ТИ

де Пі — сума інфляційної премії в певному періоді; Р — первинна вартість грошових коштів; ТИ — темп інфляції в даному періоді, виражений десятковим дробом.

2. При визначенні загальної суми необхідного доходу по фінансовій операції з урахуванням цього чинника використовується наступна формула:

Дн = Ін. + Пі

де Дн — загальна номінальна сума необхідного доходу по фінансовій операції з урахуванням цього чинника в даному періоді; Ін. — реальна сума необхідного доходу по фінансовій операції в даному періоді, обчислена по простих або складних відсотках з використанням реальної процентної ставки; Пі — сума інфляційної премії в даному періоді.

3. При визначенні необхідного рівня доходності фінансових операцій з урахуванням чинника інфляції використовується наступна формула:

УДн (Дн / Ін.) — 1

де УДн — необхідний рівень доходності фінансових операцій з урахуванням цього чинника, виражений десятковим дробом; Дн — загальна номінальна сума необхідного доходу по фінансовій операції в даному періоді; Ін. — реальна сума необхідного доходу по фінансовій операції в даному періоді.

Слід зазначити, що прогнозування темпів інфляції є досить складним і трудомістким імовірнісним процесом, значною мірою схильним до впливу суб'єктивних чинників. Тому в практиці фінансового менеджменту може бути використаний простіший спосіб обліку цього чинника.

У цих цілях вартість грошових коштів при їх подальшому нарощуванні або розмір необхідного доходу при подальшому його дисконтуванні перераховується заздалегідь з національної валюти в одну з "сильних" (тобто в найменшій мірі схильних до інфляції) вільно конвертованих валют по курсу на момент проведення розрахунків.

Процес нарощування або дисконтування вартості здійснюється потім по реальній процентній ставці (мінімальній реальній нормі прибутку на капітал). Такий спосіб оцінки справжньої або майбутньої вартості необхідного доходу дозволяє взагалі виключити з її розрахунків чинник інфляції усередині країни.

Підвищити свою кваліфікацію в області фінансового планування діяльності підприємства ви можете вивчивши курс "Фінансовий менеджмент: управління фінансами", або вибравши навчання по абонементу.